Нюрнберзький процес XXІ століття
24 лютого 2022 року о 4.00 годині за київським часом, в порушення норм міжнародного права, ігноруючи історичне надбання української народу, війська російської федерації цинічно та підло вторглися на суверенну територію України.
В перший день війни війська росії завдали авіаційних та бомбових ударів військовим, та промисловим об’єктам, а також об’єктам житлової інфраструктури міста Київ, Харків, Чернігів, Суми, Херсону та іншим героїчним містам України.
На тимчасово окупованих територіях України розпочався терор та залякування місцевого населення.
Військова агресія проти України є свідченням безпрецедентного порушення норм міжнародного права, що безсумнівно потягне за собою найсуворіші міжнародні правові наслідки для агресора.
Кордони сучасної України є міжнародно визнані, а будь-яка військова агресія у відношенні України заборонена міжнародним правом. Про це йдеться не тільки у так званому Будапештському меморандумі 1994 року, але й інших міжнародно-правових актах, де росія є стороною договору та взяла на себе міжнародні зобов’язання забезпечення миру.
5 грудня 1994 Україна у місті Будапешт за участю України, росії, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, а також Сполученими Штатами Америки було укладено Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. За положеннями меморандуму росія разом зі Сполученим Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, а також Сполученими Штатами Америки підтвердили Україні їх зобов'язання поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України. Також, російська федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.
В угоді про створення Співдружності Незалежних Держав від 8 грудня 1991 року одними із часників яких є Україна і росія визнається і гарантується повага територіальної цілісність одна одної і недоторканність існуючих кордонів.
Суверенітет і територіальна цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах підтверджена Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН після першої військової агресії росії та анексії частини території України у 2014 році. Цією ж Резолюцією не визнано законність будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим та статусу міста Севастополя.
Доречно зазначити, що зі 193 країн-членів ООН: 100 висловилися «за», 11 — «проти», 58 країн «утрималися» і 24 країни не голосували.
Таким чином, у міжнародному правовому розумінні: росія – країна агресор, що порушила взяті на себе міжнародні зобов’язання, вторглася на територію суверенної незалежної держави з війною, внаслідок чого втратила до себе довіру, як до суб’єкта міжнародного права, що здатний дотримуватися міжнародних публічних зобов’язань забезпечення миру.
Першим невідворотним наслідком війни стала жорстка міжнародна ізоляція агресора.
Сполучені Штати Америки та Європи застосували до країни-агресора найсуворіші санкції, які коли-небудь були застосовані після Другої світової війни. До міжнародної ізоляції агресора приєдналося близько 80 країн світу. З кожним днем запроваджені санкції посилюють економічний та політичний тиск на агресора, занурюючи його в кризу, а її економіка повертається на рівень 90-х років XX століття.
росія не тільки протиправно порушила територіальну цілісність України, але й застосовує заборонені міжнародними договорами способи ведення війни, застосовує заборонену зброю, навмисно знищує цивільну інфраструктуру мирних міст, зґвалтує, застосовує питки та катує цивільне населення. росія та російська армія - це найжорстокіші підлі військові злочинці XXI століття.
Станом на 17 березня 2022 року російський агресор вже знищив в Україні 3 500 об'єктів інфраструктури, у тому числі 230 об'єктів транспортної інфраструктури, 165 об'єктів життєзабезпечення населення, повністю знищено 651 житловий будинок, пошкоджено 3 780 житлових будинків. А вже на початок квітня ця цифра сягнула майже 7000 тисяч пошкоджених будинків.
За інформацією Міністерства охорони здоров’я України, станом на 14 квітня пошкоджено 308 лікарень, з яких 24 не підлягають відновленню, обстріляна 70 машин екстреної медичної допомоги.
По мирним українським містам та містечкам випущено близько 1 200 ракет зі сторони росії та білорусії.
Масові військові злочини, що вчинені в місті Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, Ніжин, Бобровиця та інших містах, що зазнали військової агресії, та тимчасово були під окупацією, незабаром стануть предметом розгляду Міжнародного кримінального суду.
Міжнародний кримінальний суд в Гаазі (Нідерланди) був створений на підставі Римського статуту міжнародного кримінального суду 1998 року. Справа в Гаазі щодо військових злочинів росії може стати новим Нюрнберзьким процесом XXI століття.
Відповідно до цього Статуту Суд має юрисдикцією щодо злочинів: геноциду, проти людяності, військових злочинів та злочинів агресії.
Нажаль, всі із вище перелічених злочинів були вчинено росією та її варварською російською армією щодо українських дітей, жінок, чоловіків, міст та містечок, щодо України. Вчинені злочини не мають строків давності, а покарання буде суворим та невідворотнім.
Чого варто тільки героїчне місто Маріуполь, Волноваха, де умисно були заблоковані сотні тисяч українців; закатовані жителі Ірпеня, Бучі, Гостомеля та Бородянки; знищені 1 100 будівель у Харкові; примусове переміщення дітей та 40 000 тисяч цивільних жителів України без їх волі на територію агресора; примушування до участі у бойових діях проти України жителів Херсона, Донецької та Луганської області, - це справжній геноцид українського народу, про який зазначено у статті 6 Римського статуту.
російська армія також безжально вчиняє злочини проти людяності, попираючи всіма загальнолюдськими принципами права.
Вся світова спільнота стала свідком вчинення росією та російською армією злочинів проти людяності. Злочини, що зазначені в статті 7 Римського статуту мають місце у війні проти України: вбивства; винищення; поневолення; депортація та насильницьке переміщення населення; ув'язнення та інше жорстоке фізичне позбавлення свободи; тортури; зґвалтування, сексуальне насильство; переслідування з політичних, расових, національних, етнічних, культурних, релігійних, ґендерних мотивів та насильницьке зникнення людей.
Римський статут відносить до військових злочинів безліч жорстоких протиправних діянь, що засуджуються світовою спільнотою, але нажаль одні із найжорстокіших продовжують вчинятися російськими військовими, а свідчення цього уже фіксуються українськи та міжнародними установами.
Серед них: численні умисні вбивства; катування та нелюдське поводження; умисне заподіяння сильних страждань та серйозних тілесних ушкоджень та шкоди здоров'ю; незаконна депортація, переміщення, незаконне позбавлення волі; взяття заручників; умисні напади на громадянське населення як таке та окремих цивільних осіб, які не приймають безпосереднього участі у військових діях; умисні напади на цивільні об'єкти, тобто об'єкти, які не є військовими цілями; умисне завдання ударів по персоналу, об'єктах, матеріалам, підрозділам або транспортним засобам, задіяним у наданні гуманітарної допомоги або в місії щодо підтримці миру відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй; умисне вчинення нападу, коли відомо, що такий напад стане причиною випадкової загибелі або каліцтва цивільних осіб або шкоди цивільним об'єктам або великого, довгострокового та серйозного збитку навколишньому природному середовищу, який буде явно несумісний з конкретним і безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою; напад на незахищені та не військові цілі: міста, села, житла чи будівлі; переміщення прямо або опосередковано державою, що окупує частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію, або депортація чи переміщення населення окупованої території або окремих частин його в межах або за межі цієї території; умисне завдання ударів по будинках, призначених для цілей релігії, освіти, мистецтва, науки або благодійності, історичним пам'ятникам, госпіталям та місцям зосередження хворих і поранених, за умови, що вони не є військовими цілями; знищення або захоплення майна ворога, за винятком випадків, коли таке знищення чи захоплення наполегливо диктуються військовою необхідністю; примус громадян протилежної сторони до участі у військових діях проти їхньої власної країни, навіть якщо вони знаходилися на службі воюючої сторони на початок війни; розграбування міста або населеного пункту, навіть якщо воно захоплений штурмом; застосування зброї, боєприпасів та техніки, а також методів ведення війни такого характеру, що викликають надмірні пошкодження або непотрібні страждання або які є невиборчими за своєю суттю з порушенням норм міжнародного права збройних конфліктів; зґвалтування, умисне завдання ударів по будівлям, матеріалам, медичним установам та транспортним засобам, а також персоналу та інші страшні злочини.
Зґвалтування українських жінок, викрадення українських активістів та мерів міст, знищення цивільних об’єктів Харкова та Чернігова, мародерство в містах Ірпінь, Буча, Гостомель, Бородянка, знищення цивільних будинків Харкова, Києва, Сум, окупація Херсону, Нової Каховки, Енергодару; Маріуполь та злочини проти його героїчного населення – все це буде предметом нового Нюрнберзького процесу ХХІ століття.
15 березня Сенат США одноголосно ухвалив Резолюцію, яка вимагає розслідування щодо президента росії володимира путіна як воєнного злочинця.
23 березня Сейм Польщі визнав путіна воєнним злочинцем.
42 країни світу уже звернулися до Міжнародного кримінального суду стосовно розслідування військових злочинів росіі проти України.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Агресія проти України», яка засуджує вторгнення росії в Україну й вимагає від росії негайно вивести війська з української території.
23-24 березня 140 держав-членів ООН проголосували за схвалення Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Гуманітарні наслідки агресії проти України», утрималося — 38, проти були росія, білорусь, Північна Корея, Еритрея, Сирія.
В Резолюції ООН зазначає: «Воєнний наступ російської федерації на суверенній території України та його гуманітарні наслідки мають такі масштаби, яких міжнародне співтовариство не бачило в Європі протягом десятиліть».
При цьому ООН нагадує свою вимогу до рф «негайно, повністю та беззастережно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів».
росія стала ізгоєм цивілізованого світу.
Внаслідок кричущих порушень міжнародного права та принципів людяності росія також перетворилася в токсичну державу і в адвокатському співтоваристві. Адвокати, що представляли її інтереси в Міжнародному суді ООН відмовилися надавати їй допомогу.
«Неможливо представляти на майданчиках, присвячених застосуванню права, так цинічно його зневажаючу державу", - написав професор міжнародного права Паризького університету Алан Пелле, який до 24 лютого 2022 був адвокатом росії у Міжнародному суді ООН. Продовжуючи, він зазначив: «смертоносна атака росії розтоптала» принципи міжнародного права, які визнаються усією цивілізованою спільнотою.
Сьогодні окремі райони Україна переживають гуманітарну катастрофу, а за оцінками українського уряду збитки від війни можуть сягнути одного трильйону доларів США. За оцінками Світового банку внаслідок війни росії проти України бідність може скласти майже 20% і може зрости до 59%.
За час російського вторгнення загинуло щонайменше 183 дітей, а постраждало 342 дитини та більше 2500 цивільних людей. По даним ООН з України виїхало близько 4,2 млн. людей.
В Україні пошкоджено 1071 навчальний заклад і 95 з них не підлягають відновленню.
Завдяки мужності Збройних Сил України, та нечуваному спротиву українського народу, потужному волонтерському руху, об’єднанню міжнародного співтовариства, дипломатичній роботі росія поглинається в нечувану для себе економіку та політичну кризу, що буде найтяжчою і її сучасній історії, та закінчиться крахом путінської росіі.
Важливий вклад кожного у боротьбі за справедливість. Ми переможемо!
