Спрощення процедури укладення договорів для експортерів послуг
З січня 2017 року буде спрощено процедуру укладення договорів для експортерів послуг.
3.01.2017 р. буде введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг». Даний закон передбачає внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Закону України «Про міжнародне приватне право».
Прийняття цього Закону має подвійну мету:
- Зменшити забюрократизованість під час укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), спростити процедури зарахування валютної виручки, ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності;
- Вивести експорт послуг у легальну площину, збільшити надходження валютної виручки.
Основні зміни для експортерів послуг
З 3 січня 2017 експортери мають враховувати наступні зміни.
Укладення зовнішньоекономічних договорів буде можливим не лише в письмовій, але і в електронній формі, а також шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями, або шляхом виставлення рахунку (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за виконані роботи, надані послуги.
Банкам буде заборонено вимагати переклад документів українською мовою, у разі якщо вони оформлені англійською. Заборона банкам вимагати перекладу документів з англійської мови повинно сприяти інтенсифікації укладенню угод резидентами, оскільки спроможності комерційних банків забезпечити переклад документів є набагато ширшими, ніж у представників малого та середнього підприємництва.
Інвойс визнаватиметься первинним документом
Важливою зміною є те, що рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом, що має спростити процедури ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Передбачено внести доповнення до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» і уточнити поняття «первинний документ», передбачаючи, що це документ, який, у тому числі, дає дозвіл на здійснення господарської операції або підтверджує її здійснення.
Відповідно до запропонованих змін рахунок (інвойс) може бути підписаний за допомогою особистого підпису, аналогу власноручного підпису, електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому, необхідним буде лише підпис експортера.
Інвойс міститиме усі необхідні реквізити, оплата рахунку нерезидентом означатиме прийняття виконаних робіт та замінить підписи і печатки. Перевагами запровадження рахунку (інвойсу) для операцій з експорту послуг (робіт) є те, що він підтверджуватиме згоду контрагента-нерезидента із ціною та іншими умовами договору.
Вимоги банку
Згідно з чинним законодавством, банк для зняття експортної операції (експорт послуг) з валютного контролю змушений вимагати від експортера послуг подання зовнішньоекономічного договору, надання акту виконаних робіт, переклад документів на українську мову, скріплення документів підписами і печатками.
При цьому, зовнішньоекономічний контракт виконує функцію підтвердження для банку наявності договірних відносин між резидентом і нерезидентом, проте зовнішньоекономічний договір дуже часто просто не існує як такий (обмін електронними листами тощо). Акт виконаних робіт несе змістовне навантаження підтвердження легальності походження валюти, дозволяє контролювати повернення валютної виручки та здійснювати ідентифікацію платежу. При цьому, також, як правило, відсутній відбиток печатки контрагента-нерезидента та оригінал, оскільки сторони обмінюються документами виключено в електронній формі.
Зміни до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» передбачають, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або електронній формі.
Отже, дані зміни до законодавства є досить прогресивними та сприятимуть розвитку зовнішньоторговельних відносин, адже бізнес матиме змогу стати динамічнішим, позбавившись тягару бюрократичних формальностей, а банки матимуть змогу здійснювати ідентифікацію валютної виручки як такої, що отримана від експорту послуг.
