Обратный звонок

Оставьте свой номер телефона, наш менеджер свяжется с вами.

Наш Видеоблог
Наши новости

Марина Штаченко, юрист ЮК «Алексей Пуха и Партнеры» специально изданию «Юрист и Закон» о глобальной приватизации предприятий энергетической сферы Украины 2020

Материал доступен на украиском языке:

"У розвитку економіки будь-якої країни провідну роль відіграє рівень розвитку енергетичної галузі. Під час зростання рівня ефективності енергетичної галузі та всіх її складових, відбувається пропорційне зростання загальної економіки держави. На даний момент енергетичний сектор економіки України перебуває у досить несприятливому стані. Починаючи з 2014 року наша держава є залежною від імпорту майже всіх видів енергетичних ресурсів. До подій на Сході Україна обмежувалась імпортом нафтопродуктів та природного газу, а після початку воєнного конфлікту до імпортованих видів енергоресурсів додались ще вугілля та електроенергія. Підприємства енергетичної галузі, які знаходяться не на окуповані території потребують колосальних фінансових вкладень для підтримки їх функціонування та масштабування роботи, що дозволить досягти повної енергетичної незалежності України.

Успішне виконання завдань по досягненню енергетичної незалежності та швидкому розвитку енергетичної галузі, які постали перед керівництвом держави, можливе лише за запровадження низки ефективних методів. Одним із таких методів є приватизація підприємств енергетичної галузі.

Приватизація державного або комунального майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до законодавства можуть бути покупцями. (п.22 ст.1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18 січня 2018 року № 2269-VIII).
Враховуючи те, що паливно-енергетичний комплекс (далі-ПЕК) є базовим елементом економіки України і визначає рівень її розвитку, приватизація об’єктів ПЕК має проводитися на засадах індивідуального підходу до кожного об’єкта з точки зору обрання найдоцільнішого для цього об’єкта способу приватизації. Метою приватизації об’єктів ПЕК повинно бути підвищення ефективності функціонування підприємств, основний акцент має встановлюватися на побудові інноваційної моделі приватизації, застосування якої дасть змогу залучити кошти недержавних інвесторів, резидентів та не резидентів.

У Законі України "Про приватизацію державного і комунального майна" від 18 січня 2018 року № 2269-VIII зазначено ряд ознак за якими Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України затверджує перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, а саме:

  • об’єкти, що забезпечують національну безпеку України або приватизація яких створює істотні ризики для безпеки держави;
  • підприємства з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України;
  • підприємства атомної енергетики та підприємства, що працюють у сфері поводження з радіоактивними відходами;
  • спеціальні об’єкти зв’язку;
  • підприємства пробірного контролю;
  • підприємства з виготовлення цінних паперів;
  • підприємства, що забезпечують безпеку руху в повітряному просторі та навігації водними шляхами України;
  • підприємства, що здійснюють топографо-геодезичні та картографічні роботи загальнодержавного призначення, зберігають матеріали Державного картографо-геодезичного фонду України та Державного інформаційного геологічного фонду України;
  • об’єкти соціально-культурного призначення, що забезпечують задоволення відповідних потреб суспільства, які не можуть бути повністю задоволені підприємствами, що перебувають у приватній власності, зокрема національні заклади культури.

Також законодавством передбачено, що об’єкти державної власності, які підпадають під вищевказані ознаки, не підлягають приватизації незалежно від їх включення до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, який затверджується Верховною Радою України.

Зазначимо, що 02.10.2019 Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 145-IX. Завдяки чому ми можемо спостерігати колізію норм права. Однак, у Законі № 145-IX йдеться мова про те, що Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців потрібно розробити та подати на затвердження Верховній Раді України перелік акціонерних товариств, частка корпоративних прав, що належать державі, у статутних капіталах яких не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція, та акціонерних товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств, частка корпоративних прав, що належать державі, у статутних капіталах яких не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція, що дасть нам змогу вже на початку 2020 року ознайомитися з новим переліком об'єктів, які не підлягають приватизація.

До 2018 року в Україні діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 р. № 525 “Деякі питання прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про приватизацію та затвердження умов продажу об’єктів групи Г та паливно-енергетичного комплексу”, яка на даний момент втратила чинність.
Сьогодні в Україні чинна Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку продажу об’єктів великої приватизації державної власності" від 10 травня 2018 р. № 386, якою визначається процедура підготовки, організації та проведення продажу об’єктів великої приватизації державної власності ( в т.ч. об'єктів ПЕК).

Покупцями об'єктів приватизації відповідно до чинного законодавства України можуть бути:

  • громадяни України, іноземні громадяни;
  • юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною другою цієї статті;
  • юридичні особи інших держав.

Передбачено, що об’єкти приватизації підлягають продажу на аукціоні з умовами, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Аукціон з продажу об’єктів приватизації проводиться організатором аукціону не раніше ніж через 30 днів, але не пізніше ніж протягом 60 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації.

У нормативно-правовому акті "Порядок продажу об’єктів великої приватизації державної власності" зазначено: під час приватизації об’єкта приватизації шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. Укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюється відповідно до вимог законодавства.

Для продажу об’єктів приватизації державними органами приватизації протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта приватизації утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна.

Умови продажу можуть включати зобов’язання покупця щодо:

  • збереження основних видів діяльності підприємства/господарського товариства;
  • технічного переозброєння, модернізації виробництва (сума інвестицій) та енергомодернізації об’єкта;
  • виконання встановлених мобілізаційних завдань;
  • погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства/господарського товариства;
  • забезпечення соціальних гарантій працівникам згідно з вимогами трудового законодавства;
  • вимог та додаткових обмежень природоохоронного законодавства щодо користування об’єктом;
  • оплати послуг юридичних та фізичних осіб (у разі їх залучення), пов’язаних з виконанням заходів з приватизації об’єктів державної власності, зокрема:
  • проведення обов’язкового екологічного аудиту у випадках, передбачених законодавством;
  • надання послуг радника;
  • проведення оцінки майна у процесі приватизації.

Умови продажу можуть бути скорочені або доповнені іншими зобов’язаннями з урахуванням особливостей діяльності об’єкта приватизації.

Проведення аукціону також визначається вищевказаним порядком. Потенційним покупцям об'єктів приватизації надається проект договору купівлі-продажу об’єкта приватизації, складеного на підставі примірного договору купівлі-продажу, затвердженого державним органом приватизації. Потенційні покупці об’єктів приватизації мають право надати власні коментарі та пропозиції до проекту договору купівлі-продажу у порядку, встановленому Фондом державного майна. Після подання ними необхідних документів для участі в аукціоні. По закінченню аукціону державний орган приватизації протягом десяти робочих днів з дня затвердження протоколу про переможця аукціону повертає гарантійні внески усіх учасників аукціону, крім переможця аукціону та осіб, яким гарантійний внесок не підлягає поверненню. Покупець (переможець аукціону) у визначений державним органом приватизації день і час повинен з’явитись у визначене державним органом приватизації місце для підписання та нотаріального посвідчення (у випадках, визначених законом) договору купівлі-продажу та сплатити нотаріусу за нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу (у випадках, визначених законом). Протягом трьох робочих днів після повної сплати ціни продажу об’єкта приватизації, але не раніше дня отримання покупцем дозволу Антимонопольного комітету (Адміністративної колегії Антимонопольного комітету) (у випадках, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції) та надання його засвідченої копії державному органу приватизації, здійснюється передача об’єкта приватизації продавцем покупцю (видається розпорядження депозитарній установі про виконання облікової операції з переказу акцій на рахунок покупця). Переможець аукціону, який відмовився від підписання договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, а також його кінцевий бенефіціар позбавляються права на участь у подальших аукціонах з продажу цього об’єкта приватизації. Гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до державного бюджету, банківська гарантія підлягає виконанню (у разі надання).

Також зазначимо, що наприклад у Законі України "Про ринок електричної енергії" зазначається: державі належать 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі оператора системи передачі (суб’єкта господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії), які не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.
Кабміном прийнято розпорядження "Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2035 року “Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність” від 18 серпня 2017 р. № 605-р. Цією стратегією передбачено збільшення інвестиційної привабливості великих держаних підприємств, зокрема об'єктів ПЕК.

На підставі всього вищевикладеного можна зробити висновок, що приватизація підприємств енергетичної галузі в Україні є досить недосконалою та непрозорою. У законодавстві наявні колізії норм права, які унеможливлюють виконання одна одної. Енергетичний ринок в Україні на сьогодні низько конкурентний і потребує вдосконалення. Приватизація об'єктів ПЕК може супроводжуватись як позитивними так і негативними аспектами.

Також, в Україні було анонсовано початок масштабної приватизації державних підприємств для збільшення їх рентабельності та ефективності. Можливо, вже у 2020 році буде прийнято низку нормативно-правових актів, які більш конкретизують умови приватизації енергетичних підприємств, враховуючи індивідуальний підхід до підприємств різних галузей".

Экспертное мнение о земельной реформе в Украине 2020 доступно по ссылке: Земельная реформа: новые перспективы и возможности развития для иностранного инвестирования в Украине.

 


Наши Клиенты
Признание