Пуха А.В., Чумак Р.В. Кратко об ассистирующей компании в договоре страхования //Правовая неделя. - 2011. - № 6-7. – С. 8. (текст написано на украинском языке)
У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» (надалі-Закону) договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування та мають містити: предмет договору, розмір страхової суми, перелік страхових випадків, умови здійснення страхової виплати, причини відмови у страховій виплаті, права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.
В силу приписів ст. 1 Закону відносини зі страхування виникають щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством.
Виплата страхового відшкодування у порядку передбаченому договором та чинним законодавством при настанні страхового випадку є формою захисту таких майнових інтересів.
В свою чергу, ч. 1 ст. 991 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ч. 1 ст. 26 Закону передбачає підстави за яких страховик відмовляє у виплаті страхового відшкодування. Такі підстави є вичерпними, крім випадків, коли договором страхування не передбачені інші підставі для відмови, останнє слідує із ч. 2 ст. 991 ЦК України та ч. 2 ст. 26 Закону, у відповідності до яких договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату.
Все далі частіше у своїй договірній практиці страхові компанії включають до договору страхування, як підставу для відмови у страховій виплаті не виконання чи неналежне виконання страхувальником договору страхування, в частині негайного повідомлення про подію, що має ознаки страхової до Асистуючої компанії.
Проаналізувавши судову та правозастосовну практику Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, можна дійти висновку, що сам факт включення умови про Асистуючу компанію не суперечить законодавству, що регулює страхові відносини, оскільки умова про це встановлюється сторонами на власний розсуд та відповідає засадам диспозитивності страхових відносин.
Але практика свідчить, що страхові компанії не звертають уваги на належне правове регулювання в договорі страхування та правилах страхування особливостей повідомлення до Асистуючої компанії, що призводить до незаконних та необґрунтованих відмов у виплаті страхового відшкодування, виникненні спорів.
Так, страхові компанії при розробленні договорів страхування та правил страхування мають враховувати, що у відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Згідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими умовами договору є, зокрема:
а) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»);
б) установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору (п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»);
в) надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору (п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Так, застосування поняття «негайно» в договорі страхування ставить страхувальника та страховика в нерівне становище, оскільки, страховик будучи розробником власних договорів вкладає в поняттю «негайно» своє власне смислове навантаження, чого не можна сказати про страхувальника, оскільки чинним законодавством України, що регулює правові відносини у сфері страхування, а також договором страхування та правилами страхування не надається роз’яснення цього поняття, а тому під «негайно» можна розуміти випадки повідомлення про випадок як на протязі хвилини так і однієї годи. За таких обставин, у контексті означеного, виключне право тлумачення поняття «негайно» залишається за страховиком, а страхувальник позбавлений можливості щодо зв’язування дійсного змісту цього поняття, що не відповідає вимогам п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» у відповідності до якого несправедливими є, зокрема умови договору про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору.
Страховим компаніям слід звернути увагу, що договорами страхування та правилами страхування не надається належної уваги, щодо того, які самі відомості страхувальник має повідомити про обставини страхового випадку зателефонувавши до Асистуючої компанії, крім того, слід зазначити, що навіть зателефонувавши до Асистуючої компанії на стороні страхувальника відсутній правовий обов’язок повідомляти будь-яку інформацію про обставини події.
Крім того, ні чинним законодавством України, ні самим договором не встановлено правового обов’язку страхувальника носити із собою не тільки договір страхування, сервісну картку, в яких зазначено номер телефону, але й телефон, крім того договорами страхування та правилами страхування не враховується, що настання страхового випадку інколи викликає стан афекту, або наявність ділянок місць де відсутній зв’язок – все це може унеможливлювати виконання договору страхування в частині повідомлення до Асистуючої компанії.
Страхові компанії також мають враховувати, що непоодинокими є випадки заподіяння під час настання страхового випадку, зокрема ДТП шкоди не тільки майну, але й здоров’ю чи життю людини. В такому випадку водій має в першу чергу вжити заходів щодо збереження життя потерпілих, оскільки людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (положення ст. 3 Конституції України). Грубе умисне недотримання означеного може стати підставою до кримінальної відповідальності особи за ст. 135 Кримінального кодексу України – залишення в небезпеці.
Крім того у відповідності до Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу.
Нажаль, страхові компанії при розробленні договорів та правил страхування не звертають увагу на вищезазначене, що призводить до спорів між страхувальником і страховиком. А тому страховики мають звертати належну увагу правовому регулюванню повідомленні до Асистуючої компанії, в частині застосування техніки викладу норми, наслідків повідомлення, прав та обов’язків, інформації яку має бути повідомлено страхувальником, чітких часових меж повідомлення, виключень із повідомлення, тощо.
Крім того, Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України доцільно розглянути питання відносин страховиків і Асистуючої компанії, а також відносин страховиків і страхувальників в контексті Асистуючої компанії, відповідальності Асистуючої компанії, питання зловживання страховиками у повідомленні до Асистуючої компанії, належної фіксації відомостей Асистуючою компанією, можливості їх перевірки, тощо.
Таким чином, на сьогодні відмова у виплаті страхового відшкодування, що ґрунтується на не повідомленні страхувальником про подію до Асистуючої компанії заслуговує особливої уваги, і перекладення вирішення цього на судову практику є неправомірним.
