Юридическая компания о юридическом образовании в Украине (текст написан на украинском языке)

У червні настає гаряча пора для тих, хто планує свій подальший професійний шлях і обирає науку до душі та «виш» по кишені. Щоб краще зрозуміти тенденції ринку юридичної освіти, «Правовий тиждень» поставив правникам кілька запитань: «Як ви оцінюєте рівень сучасної юридичної освіти?», «Що та як потрібно вдосконалити у процесі підготовки юристів?», «Де краще здобувати юридичну освіту і чому саме там?»

Партнери ЮК «Олексій Пуха і Партнери» Олексій ПУХА (ліворуч) та Роман ЧУМАК:

– Освіта в сучасному суспільстві, як і ДНК у людському організмі, забезпечує передачу інформації наступним по¬колінням. Людина як соціальна особистість завжди прагне до пізнання, а пізнаючи світ, намагається пізнати його ще глибше, що говорить водночас про безмежність людських можливостей і обмеженість їх у часі. А час нав’язує нам нові правила.

Визнання світовою спільнотою людської особистості, її прав та свобод, повага до честі та гідності, орієнтація на правопорядок, розвиток державності, економічних та соціальних відносин піднімають юридичну професію на вищий щабель і покладають на вищі юридичні навчальні заклади тягар відповідальності.

Проблема підготовки фахівців у галузі права в Україні очевидна. Свідченням цього є,по-перше,так зване переви¬робництво окремих спеціальностей, що говорить про не-збалансованість та відсутність чіткої державної програми планування в галузі підготовки молодих спеціалістів.

По-друге, чимало ВНЗ, що навчають на юристів, не за¬безпечують підготовку студентів на високому освітньому рівні. Це пов’язано з тим, що більшість навчальних за¬кладів, які готують юристів, профілюються не на юридич¬них науках, як має бути, а на інших, відмінних від права сферах знання. Підготовка професійних знавців права і за¬кону за таких умов абсолютно неможлива.
У таких «юридичних навчальних закладах» немає чіткої спеціалізації випускників-юристів. Натомість сучасний розвиток економіки та юридичної практики вимагає вузь-копрофільних спеціалістів. Спеціалісти-універсали, котрі знають все і при цьому не знають нічого, не витримують конкуренції. Сучасний роботодавець потребує працівника, який спеціалізується на певній галузі права, а тому випуск¬ники українських «вишів» змушені після закінчення нав¬чання самостійно здобувати знання і практичні навики.
Керівництво таких навчальних закладів забуває про високу місію юридичної професії, адже юрист має бути уособленням соціальної справедливості, носієм мораль¬ності, теоретичних знань про державу і право, суспільство і місце людини в ньому. Ця професія зобов’язує.

По-третє, готуючи юристів, держава має звертати увагу не тільки на вищі навчальні заклади, але й на абітурієнтів, які через п’ять-шість років щодня застосовуватимуть пра¬во та закон по відношенню до людей та неї самої.
Серед науковців та правників існує думка, що конку¬ренція на ринку сама «знешкодить» юридичні кафедри «вишів», випускники яких неконкурентоздатні, але, на жаль, українські реалії свідчать про зворотне: юридичних кафедр у ВНЗ, навпаки, постійно більшає. Юристів багато, а професіоналів – одиниці.

По-четверте, слід пам’ятати, що популярність юридич¬ної спеціальності зовсім не означає, що кожний вищийнавчальний заклад має готувати правників, бо освіта - це не бізнес і не спосіб виживання ВНЗ.
І це лише короткий опис проблем юридичної освіти в Україні. Натомість ринок праці, і насамперед роботода-вець, постійно оцінює якість юридичної освіти по-тенційних працівників. Не можна погодитись із робото-давцями, які стверджують, що головна проблема підготов¬ки юристів - відірваність практики від теорії, тобто теоре¬тично підготовлений студент зовсім не готовий працюва¬ти. Ті, хто так вважає, мабуть, забувають, що теоретично підготовлений випускник набагато швидше адаптується до правозастосовної практики. А за низького рівня право¬вої свідомості, юридичної деформації, корумпованості са¬ме теоретична підготовка фахівців має бути визначаль¬ною, оскільки орієнтує їх на загальнолюдські стандарти в галузі прав людини.
Говорячи про якість вищої юридичної освіти в Україні, слід зазначити, що підготовка юриста має відбуватися на найвищому освітньому рівні. Ринок праці вимагає вузь-копрофільних спеціалістів, тому в навчальному процесі необхідно запроваджувати спеціалізацію на тих чи інших галузях права. Міністерство освіти та науки України має зменшити кількість вищих навчальних закладів, що нада¬ють послуги з підготовки юристів, а також запровадити дієвіші заходи акредитації останніх, щоб запобігти непро-фесійності ВНЗ. Держава має орієнтувати їх на високий рівень теоретичних знань і практичних вмінь.
У 1991 р. в Україні було лише п’ять вищих навчальних закладів, які готували юристів як для вітчизняного рин-ку, так і для інших держав, а сьогодні таких закладів близько 300.
У нещодавно опублікованому рейтингу українських ви¬щих навчальних закладів за рівнем задовільності освіти «Компас», який підготувала компанія «СКМ», перші по¬зиції займають: Національний університет «Юридична академія ім. Ярослава Мудрого», Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія».
Юридична компанія «Олексій Пуха і Партнери» реко-мендує Національний університет «Юридична академія ім. Ярослава Мудрого» як високопрофесійний навчальний заклад у галузі права ®