Пуха А.В. Значение информационного подхода к определению принципа гласности // Актуальные проблемы усовершенствования государственной правовой системы: Тезисы докладов и научных сообщений Всеукраинской научной конференции 30-31 октября в 2008 г. / За общ. ред. А.П. Гетмана. - Х.: Нац. юрид. акад. Украины, 2008. - 416 с. (текст написан на украинском языке)

ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПІДХОДУ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ГЛАСНІСТІ

Конституційний принцип гласності є однією з вихідних засад, на яких ґрунтується місцеве самоврядування в Україні. На сучасному етапі соціально - політичного розвитку нашої країни всебічне запровадження цьо¬го принципу стає одним із пріоритетних завдань муніципальної політики.
В правовій доктрині принципи місцевого самоврядування розуміють як обумовлені природою публічної влади відправні засади, ідеї й ви¬моги, які лежать в основі організації та функціонування місцевого са¬моврядування, регламентації соціальних зв'язків, визначають форми й методи діяльності суб'єктів місцевого самоврядування. Гласність як один з таких принципів слід розглядати в широкому смислі, у системі усіх його складників, і ні в якому разі не можна звужувати його зміст лише до організаційно-правових форм його реалізації.
Перші (і на сьогодні - єдині) спроби комплексного дослідження сутності, місця та ролі гласності в системі демократії, вивчення тео¬ретичних і практичних проблем впливу гласності на демократизацію суспільно-політичних відносин знаходимо в працях А. Кануннікова. В межах дослідження цього науковця було сформульовано теоретич¬не визначення гласності як стану політико-правової гарантованої відкритої, достовірної і безперервної інформації про суспільно-політичні процеси, що відбуваються у суспільства, діяльність суб'єктів політичних відносин, функціонування державно-правових інститутів. Таким чином, впадає у вічі той факт, що, в основі проявів гласності лежать інформація та її потоки.
У процесі розвитку держави і суспільства з'явилися чинники, які призвели до зростання ролі інформації. Це зумовлено в першу чергу завданням розвитку інформаційного суспільства, забезпеченням без¬перешкодного руху інформаційних потоків у державі.
Разом з цим не можна ототожнювати гласність з формою існування і прояву інформації. Адже всі прояви гласності поєднує не інформація як така, а рух та якість інформації. Наприклад, заборона цензури, під¬тримка видавничої справи або право на судовий захист стосуються гласності лише настільки, наскільки вони можуть впливати на показ¬ники руху та якості інформації (постійність, регулярність, повнота, об'єктивність, оперативність), а в підсумку — на стан інформаційного обміну між всіма елементами політико-правової системи: державою, органами публічної влади, інститутами громадянського суспільства та окремими громадянами.
Таким чином, конституційний принцип гласності є одним з фун¬даментальних політико-правових принципів, що складають осно¬ви конституційного ладу України (закріплює функціональну та організаційну єдність суспільства), і полягає у визнанні необхідності й вимозі обов'язкового дотримання безперешкодного руху інформаційних потоків. Останні розглядаються як сукупність різнорідної інформації, що передається від одного суб'єкта (відправника) іншому суб'єкту (адресату)) про суспільні явища і процеси.
Інформаційний підхід до дослідження проблем гласності вбачається важливим для усвідомлення сутності цього багатогранного явища, ставши наслідком теоретичного осмислення процесів інформатиза¬ції суспільства, а сутність даного конституційного принципу є знач¬ною, оскільки інформаційна сфера є системоутворюючим фактором, активно впливає на стан суспільства, його політичну, економічну та інші сфери.