Юридическая компания "Алексей Пуха и Партнеры": порядок уплаты единого налога в 2012 году. Изменения в действующем налоговом законодательстве Украины (написано на украинском языке)
На сьогоднішній день можна вважати офіційно оприлюдненим Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування обліку та звітності», за яким нові правила для оподаткування за спрощеною системою наберуть чинності з 1 січня 2012 року.
В даному законі наведені основні положення, що визначатимуть право на перебування та діяльність за спрощеною системою оподаткування для підприємців, тому дослідження цього закону є надзвичайно актуальним. Для більш конкретного і доступного розуміння цього закону як фахівцями, які здійснюють практику у сфері оподаткування, так і суб’єктами оподаткування буде доцільним провести його детальний аналіз.
Для початку з’ясуємо саме поняття спрощеної системи, з якого вже надалі формуються критерії до можливостей її застосування.
Згідно включеної до Податкового кодексу розділу XIV глави 1, спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків та зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів (згідно пункту 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України це: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи; податок на додану вартість з операцій постачання товарів, робіт та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України; земельний податок, крім земельного податку на землі, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства) на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним введенням спрощеного обліку та звітності.
Особа-підприємець з вищеперерахованих платників податку, які зареєстровані або реєструються платниками єдиного податку може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, якщо вона відповідає вимогам, що встановлені до груп платників єдиного податку, що застосовують спрощену систему оподаткування.
Зокрема згідно закону можна виділити 4 таких групи:
Перша група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.
Обсяг доходу підприємців першої групи не повинен перевищувати 150 000 гривень.
Друга група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року підприємці не використовують найману працю, або кількість осіб які працюють за наймом не перевищує 10 осіб та обсяг їхнього доходу не перевищує 1000 000 гривень.
До другої групи не можуть бути зараховані фізичні-особи підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Вони можуть належати виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для неї.
Перелік послуг, що розуміються як побутові послуги, що надаються першою і другою групою відображений у ст. 291.6 Податкового кодексу України.
Третя група - фізичні особи – підприємці, які протягом календарного року не використовують найману працю або кількість працівників за наймом не перевищує 20 осіб та обсяг доходу яких не перевищує 3 000 000 гривень.
Четверта група – юридичні особи – суб’єкти господарювання не залежно від організаційно-правової форми, які протягом календарного року використовують найману працю у кількості, що не перевищує 50 осіб та обсяг доходу яких не перевищує 5 000 000 гривень.
При розрахунку загальної кількості осіб, що перебувають у трудових відносинах з фізичною особою - платником податку, не враховують працівники, що перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною.
Згідно данного поділу визначені також і ставки податку. Зокрема вони можуть визначатись як відсоток від мінімальної зарплати (МЗП) станом на 1 січня поточного року або % від доходу.
Для першої групи ставка податку становить у межах від 1 до 10% від МЗП.
Для другої групи – у межах від 2 до 20 % від МЗП.
Для третьої та четвертої групи ставка податку становить 3% від доходу у разі сплати ПДВ та 5% від доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.
Ставка податку для першої групи встановлюються щороку місцевими радами залежно від виду діяльності з розрахунку на календарний місяць. У разі якщо платник єдиного податку цієї групи провадить кілька видів господарської діяльності, для яких установлено різні ставки податку, такий підприємець отримує одне свідоцтво i сплачує податок за більшою ставкою.
Доходом вважається:
Для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, у вигляді кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності та у вигляді безплатно отриманих протягом звітного періоду товарів, робіт, послуг.
Для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового звітного періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі у вигляді кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності та у вигляді безплатно отриманих протягом звітного періоду товарів, робіт, послуг.
При здійсненні посередницької діяльності - у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, транспортного експедирування або за агентськими договорами, доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) платниками єдиного податку повинні здійснюватися виключно у грошовій (готівковій та/або безготівковій) формі.
Дохід, що виражений в іноземній валюті - перераховується у гривнях згідно офіційного курсу гривні до іноземної валюти встановленим Національним Банком України станом на дату отримання такого доходу.
Датою отримання доходу є:
- дата надходження коштів на поточний рахунок (у касу) платника єдиного податку;
- дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності;
- дата фактичного отримання платником єдиного податку безоплатно одержаних товарів (робіт, послуг);
- дата вилучення з торгівельних автоматів та/або іншого обладнання грошової виручки (у разі здійснення торгівлі з використанням торгівельних автоматів чи іншого подібного обладнання);
- дата продажу жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України (у разі, якщо торгівля через торгівельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України)
До складу доходу не включаються:
1) суми ПДВ
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, що була надана на поворотній основі, отримана та повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання
4) суми кредитів
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку
6) суми коштів, що повертаються платником єдиного податку покупцю товарів (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається в наслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
7) суми ПДВ, що надійшли у період сплати інших податків та зборів, встановлених Податковим кодексом;
8) суми коштів, що внесені засновниками або учасниками до статутного капіталу підприємства – платника єдиного податку;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом;
10) суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику податку з бюджетів або державних цільових фондів;
11) дивіденди, отримані юридичною особою - платником єдиного податку від інших платників податків, оподатковані в визначеному Податком кодексом порядку.
Дивіденди, що виплачуються юридичними особами власникам корпоративних прав (засновникам платників єдиного податку) оподатковується за загальною системою оподаткування (податком на прибуток підприємств, податком на доходи фізичних осіб).
Доходи фізичної особи – платника єдиного податку, отримані в результаті провадження господарської діяльності та оподатковані за єдиним податком не підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи за загальною системою оподаткування.
Доходом не є
- суми податків та зборів, утримані (нараховані) платником єдиного податку під час здійснення ним функцій податкового агента;
- суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нараховані платником єдиного податку у відповідності до закону.
Дохід визначається на підставі даних обліку:
1. Для платників податку першої, другої та третьої (окрім платників ПДВ) груп – за даними книги обліку доходів, в яку щоденно, за підсумками робочого дня вносяться записи про отримані доходи (книга обліку доходів та витрат за формою №10);
2. Для платників податку третьої групи, які є платниками ПДВ за даними обліку доходів, що ведуться за формою та в порядку, що встановлені Міністерством фінансів України.
3. Для платників податку четвертої групи за даними спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України.
Визначення доходу здійснюється для:
- оподаткування єдиним податком;
- надання суб’єкту господарювання права на реєстрацію платником єдиного податку та/або перебування на спрощеній системі оподаткування;
При визначенні обсягу доходу що дає право на реєстрацію платником єдиного податку та/ або перебування на спрощеній системі оподаткування в наступному звітному періоді не включається в дохід компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні звітні періоди.
Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови, що протягом календарного року ними не було перевищено обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників податку.
За виникнення наступних обставин підприємці сплачують податок за ставкою 15% від доходу:
1) за перевищення дозволеного обсягу доходу (із суми перевищення);
2) при провадження діяльності не зазначеної в свідоцтві платника ЄП (для першої та другої групп);
3) при здійсненні виду діяльності не дозволеного платникам єдиного податку
4) при застосуванні розрахунків в інших формах, ніж регламентовані кодексом (платникам ЄП дозволяються розрахунки грошові – в готівковій та безготівковій формах)
У разі здійснення декількох дозволених видів діяльності або здійснення діяльності на територіях більш як однієї ради застосовується максимальна ставка податку.
Наслідки перевищення обсягів реалізації для платників податків є такими:
1. Перевищення допустимої суми оподатковується по підвищеній ставці (для 1-3 груп - 15%, для 4 групи - подвійна ставка);
2. Платники податку 1-2 групи переходять з наступного кварталу у відповідну досягнутого обсягу групу (заява подається до 20 числа місяця, наступного за кварталом, в якому мало місце перевищення), а за відсутності такої заяви здійснюється перехід на загальну систему.
3. Платники податку 3-4 групи переходять на загальну систему оподаткування.
Звітними періодами для груп оподаткування є:
Для першої групи – календарний рік
Для другої, третьої, четвертої груп – календарний квартал
Початком податкового (звітного) періоду вважається перше чисто першого місяця періоду, а кінцем – останній календарний день останнього місяця звітного періоду.
Для суб’єктів господарювання, що перейшли на єдиний податок з інших систем оподаткування початком податкового періоду вважається перше число місяця, який настає після звітного періоду, в якому такими особами було отримано свідоцтво платника єдиного податку і закінчується останнім календарним днем останнього місяця звітного періоду.
Для новостворених суб’єктів господарювання які до спливу місячного терміну з дня реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування за ставками третьої і четвертої групи, перший податковий період починається з першого числа місяця, у якому відбулась державна реєстрація.
Для суб’єктів господарювання, що утворюються в результаті реорганізації (окрім перетворення) будь – якого платника податку, у якого є непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, що виникли до реорганізації, податковий період починається з першого дня першого місяця наступного після податкового кварталу, у якому погашені борги та зобов’язання та подано заяву про обрання спрощеної системи оподаткування.
Останнім звітним періодом у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які є платниками єдиного податку, вважається період, у якому було подано до органу державної податкової служби заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з припиненням діяльності.
У разі зміни податкової адреси платника податку останнім звітним періодом за старою адресою вважається період у якому до податкової було подано заяву про зміну даної адреси.
Строки сплати податку:
Для першої і другої групи – авансовим внеском не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Нарахування авансових внесків здійснюють органи державної податкової служби.
Підставою для нарахування є заява платника податку про розмір обраної ним ставки податку, заяви щодо обраного періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (хвороби).
Платники податку цих груп можуть здійснити сплату авансовим внеском за весь звітний період, але не більш, як до кінця поточного звітного року.
Якщо селищна або міська рада приймає рішення про зміни встановлених раніше ставок, то єдиний податок сплачується за зміненими ставками у наступному бюджетному періоді згідно підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.
Платники першої та другої груп які не використовують працю найманих осіб звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки (один календарний місяць на рік), за період хвороби, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (за наявності підтвердження такої копією листка (листків) непрацездатності)
Суми сплачені за такий період за заявою підприємця зараховуються в рахунок майбутніх платежів.
Для третьої і четвертої групи – не пізніше 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за звітній квартал (згідно підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України строк подання декларації – 40 календарних після останнього календарного дня звітного періоду)
Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації за податковий (звітний) квартал.
Платник податку, що припинив господарську діяльність, отримує нарахування податкових зобов’язань до останнього дня (включно) календарного місяця , в якому ним до податкової було подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування в зв’язку з припиненням діяльності.
Вимоги до інформації, що повинна бути відображена у податкових деклараціях містяться у статті 296 Податкового кодексу України. Строки подання декларацій для відповідних звітних періодів містяться у пункті 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. Форма податкової декларації встановлюється відповідно до статті 46 Податкового кодексу України.
Спрощена система оподаткування звільняє від сплати:
- податку на прибуток підприємств;
- податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані згідно з правилами спрощеної системи
- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку 3%;
- земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;
- збору за провадження деяких видів господарської діяльності;
- збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
Нарахування, сплата та подання звітності з інших податків і зборів здійснюються платниками єдиного податку згідно з ПК України.
У разі ввезення на територію України платником єдиного податку товару, митні платежі та збори сплачуються платником на загальних підставах.
Порядок обрання, переходу спрощену систему оподаткування
Перехід або обрання суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування здійснюється за його заявою.
Згідно пункту 298.3 статті 298 ПК України заява платника податку повинна містити такі відомості:
- найменування суб'єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);
- дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до закону;
- податкова адреса суб'єкта господарювання;
- місце провадження господарської діяльності;
- види господарської діяльності, обрані фізичною особою – підприємцем, згідно з КВЕД ДК 009:2005, у разі здійснення виробництва - види товару (продукції), що виробляються;
- ставки єдиного податку або зміна ставки, обрані суб'єктами господарювання;
- кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою - підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;
- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Заява подається до органу державної податкової служби особисто або поштою суб’єктом господарювання не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Станом на 21.12.2011 Міністерством фінансів України затверджений проект наказу проекту наказу «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік». Як додаток до проекту передбачена форма заяви щодо переходу або обрання спрощеної системи оподаткування.
Особи вважаються платниками єдиного податку, що застосовують спрощену систему оподаткування:
- з першого числа місяця наступного за місяцем, у якому виписане свідоцтва платника податку (якщо заява була подана фізичною особою –підприємцем до закінчення місяця у якому відбулася державна реєстрація );
- з дня державної реєстрації (якщо заява була подана суб’єктами господарювання (новоствореними), що відносяться до третьої та четвертої груп, до закінчення місяця у якому відбулась державна реєстрація)
- з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснення погашення податкових зобов’язань та податкового боргу (якщо заява було подана за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу суб’єктом господарювання, що утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь – якого платника податку, що має непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, що виникли до такої реорганізації)
Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків та зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування лише один раз протягом календарного року. Для переходу він повинен подати заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування до органу податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.
Умовами для здійснення переходу є дотримання даним суб’єктом вимог, встановлених щодо груп оподаткування.
До заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, визначений згідно з вищенаведеними вимогами (вимоги до визначення доходу, глава 1 розділ XIV ПК України) та згідно форми, встановленої Міністерством фінансів України.
При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування протягом року, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної – особи підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування в розрахунок доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльністю за попередній рік.
Відмова від спрощеної системи оподаткування
Відмова від спрощеної системи оподаткування здійснюється шляхом подання суб’єктом господарювання до органу податкової служби заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування (не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року)).
Відмовитися від єдиного податку платники можуть у зв’язку з переходом на сплату інших передбачених Податковим кодексом податків та зборів за умови, що у такого платника відсутній податковий борг та податкові зобов’язання.
Платники можуть вважатися такими, що відмовилися від системи єдиного оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим кварталом, у якому подано заяву про відмову.
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків та зборів у разі та у строки:
1. Перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платником податку:
- першої та другої групи у разі нездійснення переходу на іншу ставку податку (з першого числа місяця наступного за звітним кварталом у якому відбулось перевищення.
- першої та другої групи у разі здійснення переходу на ставки податку, що передбачені для третьої групи (з першого числа місяця наступного за звітним кварталом у якому відбулось перевищення)
- третьої та четвертої групи (з першого числа місяця наступного за звітним кварталом у якому відбулось перевищення)
2. Застосування платником податку іншого способу розрахунків, ніж грошова форма розрахунку (готівкова та/або безготівкова), що визначено пунктом 291.6 статті 291 (з першого числа місяця наступного за звітним періодом у якому було допущено таку форму розрахунків).
3. Здійснення видів діяльності, які не дають права платнику застосовувати спрощену систему оподаткування (з першого числа місяця наступного за звітним періодом у якому здійснювались такі види діяльності)
4. Невідповідність вимогам організаційно-правових форм господарювання платника (з першого числа місяця наступного за звітним періодом у якому відбулась зміна організаційно-правової форми)
5. Перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку (з першого числа місяця наступного за звітним кварталом у якому допущено перевищення)
6. Здійснення фізичною особою - підприємцем видів діяльності, що не зазначені у свідоцтві платника єдиного податку (з першого числа місяця наступного за звітним періодом у якому здійснювались такі види діяльності)
7. Сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів (з першого числа місяця наступного за звітним періодом у якому було погашено борг)
У разі зміни відомостей про платника податку, що зазначені у підпункті 298.3.1 ( зміна найменування суб’єкта господарювання, зміна п.і.б або серіі та номеру паспорту фіз. особи – підприємця, зміна податкової адреси, зміна провадження господарської діяльності, зміна видів діяльності, зміна організаційно – правової форми юр. особи, дата (період) відмови від спрощеної системи у зв’язку з переходом на іншу систему оподаткуваня, дата (період) припинення платником єдиного податку господарської діяльності) заява про зміни подається у терміни, встановлені підпунктами 298.4 – 298.6 статті 298 Податкового кодексу України.
Свідоцтво платника єдиного податку
Свідоцтво платника єдиного податку видається за заявою щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкта оподаткування.
Свідоцтво видається безстроково виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватся іншим особам для провадження господарської діяльності.
Свідоцтво є бланком суворого обліку. Встановлена Міністерством фінансів форма свідоцтва діє на всій території України.
Платникам єдиного податку першої та другої групи видається одне свідоцтво (навіть якщо вони провадять кілька видів господарської діяльності., на які встановлені різні ставки податку).
Видача свідоцтва здійснюється податковою протягом 10 календарних днів з дня подання заяви на безоплатній основі.
Якщо заява була подана ФОП до спливу місячного терміну з моменту державної реєстрації, свідоцтво видається у день подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування.
У разі втрати або псування свідоцтва дублікат видається у такому ж порядку.
У разі відмови у видачі свідоцтва, податкова повинна протягом 10 календарних днів письмово обґрунтувати відмову. Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з аргументуванням вимоги, її може бути оскаржено.
Підстави для прийняття рішення податковою про відмову у видачі:
- невідповідність вимогам, що встановлені при поділі суб’єктів господарювання на групи ст. 291 Податкового кодексу.
- наявність у суб’єкта господарювання, що утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-яких податкових боргів, зобов’язань, що виникли до реорганізації
- подання протягом року більше однієї заяви про перехід на спрощену систему оподаткування
Відомості, що вказуються у свідоцтві платника податку наведені в підпункті 299.11 статті 299 Податкового кодексу.
Зміни до раніше виданого свідоцтва вносяться у разі зміни:
- найменування суб’єкта господарювання (для юридичної особи)
- прізвища, ім’я, по батькові або серії та номеру паспорту ФОП
- податкової адреси суб’єкта
- провадження господарської діяльності
- видів діяльності
До отримання нового свідоцтва діяльність здійснюється на підставі раніше виданого свідоцтва. Після отримання нового свідоцтва раніше видане повертається до податкової у день отримання.
Підстави для анулювання свідоцтва платника єдиного податку наведені у підпункті 299.15 статті 299 Податкового кодексу.
Якщо під час проведення податкової перевірки були встановлені порушення вимог щодо платника єдиного податку, підставою для анулювання є акт перевірки.
Анульоване свідоцтво повертається протягом 10 днів з дня анулювання до органів податкової служби.
Нові правила для платників податку за спрощеною ситемою наберуть чинності 1 січня 2012 року.
Свідоцтва про сплату єдиного податку та патенти, що були видані раніше відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» та розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» є дійсними до отримання свідоцтва платника єдиного податку. Граничний срок дії – 1 червня 2012 року.
Зарахування сум єдиного та фіксованого податку, що сплачуються в 2012 році за звітній період 2011 року відбувається на умовах, що діють до вступу змін у силу (1 січня 2012 року).
Подання розрахунків та сплата єдиного податку платниками податку за останній звітній квартал до 1 січня 2012 року здійснюється на основі Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».
Повернення сум єдиного та фіксованого податку, що були сплачені помилково або надміру до 1 січня 2012 року а також зарахування сум погашення податкового боргу, що був сформований станом на 31 грудня 2011 року, здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Суб’єкти господарювання, що виявили бажання з 1 січня 2012 року здійснити перехід з інших систем оподаткування, або ті, які є платниками єдиного податку згідно раніше виданих нормативно-правових актів які з прийняттям даного закону втрачають чинність ( Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» та Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян») та відповідають вимогам, що встановлені поділом груп платників єдиного податку (ст. 291 Податкового кодексу) повинні подати заяву не пізніше 25 січня 2012 року.
Гайдукова Ганна
