Складність процедури реалізації сурогатного материнства вимагає закріплення договірних відносин між учасниками договору та закріплення потенційних ризиків для кожної з сторін.

При складання договору про сурогатне материнство варто врахувати непередбачувані обставити, які можуть потенційно виникнути безвідносно до дій учасників сурогатного материнства.

Обов’язкові умови договору про сурогатне материнство

Варто також врегулювати у договорі про сурогатне материнство наступні випадки:

• народження декількох дітей сурогатною матір’ю;
• народження дитини з вадами розвитку, що не пов’язано з поведінкою сурогатної матері під час вагітності;
• народження мертвої дитини або настання викидня;
• неможливість настання вагітності у результаті повного циклу процедур по відношенню до сурогатної матері;
• наслідки, вразі неуспішного проведення процедури сурогатного материнства;
• необхідність проведення штучного переривання вагітності згідно з медичним висновком лікарів;
• розірвання шлюбу генетичними батьками;
• смерть одного чи обох генетичних батьків.

Також сторони майбутнього договору обирають медичний заклад в якому буде проводитись медичне обстеження, штучне запліднення, надаватися необхідна медична допомога, а також пологовий будинок.

Саме через існування такого великого переліку істотних умов, що можуть вплинути на захист інтересів майбутніх біологічних батьків та надати їм додаткових гарантій, на етапі початку процедури сурогатного материнства варто звернутися до кваліфікованих юристів компанії «Aleksey Pukha and Partners», які супроводять процес складення та підписання необхідного пакету документів між всіма сторонами.

Причини використання сурогатного материнства

Для проведення сурогатного (замінного) материнства необхідна наявність певних умов. Так, відповідно до п. 6.1 розділу VI. Наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» необхідними умовами для сурогатного материнства є:

• наявність медичних показань до сурогатного материнства;
• документи, необхідні для проведення сурогатного материнства;
• подружжя (або один з майбутніх батьків), в інтересах якого здійснюється сурогатне материнства, повинно (повинен) мати генетичний зв’язок з дитиною;
• сурогатна мати не повинна мати безпосередній генетичний зв’язок з дитиною.

Дозволяється виношування вагітності близькими родичами майбутніх батьків (мати, сестра, двоюрідна сестра тощо).

Згідно з п.6.2.Порядку показаннями до сурогатного материнства є:

• відсутність матки (вроджена або набута);
• деформація порожнини або шийки матки при вроджених вадах розвитку або внаслідок хірургічних втручань, доброякісних пухлин, при яких неможлива вагітність;
• структурно-морфологічні або анатомічні зміни ендометрія, що призводять до втрати рецептивності, синехії порожнини матки, які не піддаються лікуванню;
• тяжкі соматичні захворювання, при яких виношування вагітності загрожує подальшому здоров'ю або життю реципієнта, але які не впливають на здоров'я майбутньої дитини;
• невдалі повторні спроби допоміжних репродуктивних технологій (4 і більше разів) при неодноразовому отриманні ембріонів високої якості, перенесення яких не приводило до настання вагітності.

Для проведення сурогатного материнства, сурогатна мати повинна надати наступні документи:

• заява сурогатної матері на згоду участі в проекті сурогатного материнства;
• копія паспорта сурогатної матері;
• копія свідоцтва про шлюб або про розлучення сурогатної матері (крім одиноких жінок);
• копія свідоцтва про народження дитини (дітей);
• згода чоловіка сурогатної матері на її участь у програмі сурогатного материнства за формою, (крім одиноких жінок).

В свою чергу подружжя, в інтересах якого здійснюється сурогатне материнство надають:

• заява пацієнта/пацієнтів щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій;
• копії паспортів;
• копія свідоцтва про шлюб;
• нотаріально засвідчена копія письмового спільного договору між сурогатною матір'ю та жінкою (чоловіком) або подружжям.

Вибір медичного закладу

Важливим аспектом успішного результату сурогатного материнства є вибір медичного закладу, в якому буде застосовуватись програма допоміжних репродуктивних технологій. Саме пошуку медичного закладу необхідно приділити значну увагу. Відповідно до п. 1.4. Порядку, допоміжні репродуктивні технології повинні застосовуватись в закладах охорони здоров’я, що мають ліцензію на ведення господарської діяльності з медичної практики, відповідне оснащення та обладнання, передбачене даним Порядком. Для закладів охорони здоров’я, що здійснюють діяльність з медичної практики понад двох років, також необхідна наявність акредитаційного сертифіката.

Процедури допоміжних репродуктивних технологій здійснюються в закладах охорони здоров’я, які мають медичний персонал згідно зі штатним розписом, затвердженим у закладі охорони здоров’я та відповідне медичне обладнання. Відповідно після того, як був зроблений вибір медичного закладу, між ним та учасниками допоміжних репродуктивних технологій (подружжям та сурогатною матір’ю) укладається договір про надання медичних послуг.

Реєстрація дитини від сурогатної матері

Після народження дитини з застосуванням процедури сурогатного материнства постає важливе питання – реєстрація дитини. Питання з приводу реєстрації дитини регулюється п.6.9. Порядку: у разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям у результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, державна реєстрація народження дитини проводиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення.

У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини певною жінкою, подається заява про її згоду на запис подружжя батьками дитини, справжність підпису на заяві має бути нотаріально засвідчена, а також довідка про генетичну спорідненість батьків (матері чи батька) з плодом. При цьому в графі «Для відміток» актового запису про народження робиться такий запис: «Матір'ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження є громадянка (прізвище, власне ім'я, по батькові)», а також зазначаються:

• найменування закладу (установи), що видав(ла) довідку,
• дата її видачі та номер,
• дані нотаріуса (прізвище та ініціали, нотаріальний округ чи державна нотаріальна контора),
• дата та за яким реєстровим номером засвідчено справжність підпису жінки на заяві про її згоду на запис подружжя батьками дитини.

Якщо біологічні батьки – іноземці, то їм необхідно звернутися до посольства (консульства) своєї держави з метою реєстрації народження дитини, якщо це передбачено законодавством відповідної країни. Потім батькам потрібно отримати паспортний документ та/або візу на новонароджену дитину у посольстві (консульстві) своєї держави.

Незважаючи на неоднозначне ставлення суспільства до сурогатного материнства, все ж це явище набирає значної популярності, як спосіб продовження роду та боротьби з безпліддям. Тому і необхідність у єдиному комплексному законодавчому акті стає все гострішою, адже неврегульованість певних аспектів договору сурогатного материнства може призвести до серйозних майнових чи немайнових втрат. Саме тому доцільним є створення єдиного нормативного правового акту з приводу регулювання суспільних відносин, які виникають при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій.